У 2015 році Державною інспекцією з карантину рослин на Дрогобичині було виявлено карантинний бур’ян: Амброзія полинолиста
На території району виявлено на площі 0,015 га росла амброзія полинолиста на трасі Дрогобич- Самбір
Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів, які наносять значні збитки не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. Батьківщиною амброзії є Америка. На жаль, бур'ян широко поширився і на теренах нашої батьківщини. Вперше в Україні амброзія була виявлена у 1925 році. Сьогодні вогнища бур'яну зареєстровані у 20 областях країни. Амброзія полинолиста засмічує усі польові культури, особливо просапні й зернові, а також присадибні ділянки, сади, виноградники, пасовища, луки, полезахисні смуги. Добре росте на узбіччях залізничних, автомобільних, ґрунтових доріг, на берегах рік і ставків, на пустирях, канавах, інших необроблених землях, на вулицях. Утворюючи велику наземну масу і кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини, ускладнює збирання врожаю.
Потребує багато води, що призводить до пересихання ґрунту. Знижується його родючість. Амброзія шкідлива і для людей, адже її пилок є алергенним і викликає захворювання амброзійним полинозом. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, є тривалим і важким.
Рослина поширюється із насіннєвим матеріалом сільськогосподарських культур шляхом перенесення насіння колесами транспортних засобів, талими водами, вітром. Основним джерелом розповсюдження є залізнична колія.
Західний кукурудзяний жук - один з найнебезпечніших карантинних шкідників. Пошкоджує рослини родини злакових: кукурудзи,бобових,гарбузових,складноцвітих. Цей небезпечний шкідник кукурудзи походить з Північної Америки. Вперше в Європі
виявлений в 1992 році. Здатність імаго жуків до далеких активних перельотів( у середньому до 80 км/рік) практично унеможливлює зупинення його поширення. Уперше імаго західного кукурудзяного жука виявили у Львівській області в 2005 році
Жуки живляться приймочками квітів знищують молоде зерно качанів кукурудзи. Сильно пошкоджені жуком рослини в'януть і передчасно засихають. Рослини вилягають якщо коренева система зруйнована більше ніж на 50 % Коли зникає пилок та пасма засихають, імаго перелітають на поля інших рослин господарів. Особливо їх приваблює речовина кукурбітація, яка є
в рослинах родини гарбузових, а саме огірків та гарбузів.
Встановлено, що перенесення яєць та личинок жуків можливе транспортом, залишками ґрунту, знаряддями праці. Жуки мігрують, їхньому розповсюдженню сприяє вітер.
Золотиста картопляна нематода - небезпечний збудник хвороби картоплі. Він паразитує на коренях картоплі й томатів, уражує також інші рослини з родини пасльонових. Батьківщиною картопляної не матоди є гірські області Анд у Південній Америці, звідки наприкінці IXст. вона потрапила до Європи. На території України розповсюджена в13-ти областях. Вперше вогнище золотистої картопляної нематоди у Львівській області було виявлено в 1968 р. у Львові, Самборі, Стрию , Дрогобичі.
Захворювання, що викликається шкідником, відоме під назвою глободероз. Живе нематода в ґрунті, паразитує на коренях, а іноді на бульбах картоплі, а також на корінні помідорів, перцю та ін. Заражені рослини відстають у рості, мають пригнічений вигляд, скручуються, листки в’януть згодом буріють і відпадають. Сильно уражені рослини не цвітуть або цвітуть слабо й утворюють малі бульби в невеликій кількості.
Джерелом розповсюдження картопляної нематоди є заражений ґрунт, заражений садивний матеріал, сільгоспінвентар, транспортні засоби,тварини, взуття людини. Можливе перенесення вітром, дощовою водою.
Збудник-вірус викликає порушення обміну речовин, уповільнення росту, розвитку рослини і процесу цукроутворення. Врожайність знижується на 50-80%, а цукристість на 3-5%. Переносником вірусу є гриб . Захворювання поширюється з водою, рослинними рештками інвентарем, транспортуванням коренеплодів.
Бактеріальний опік плодових – небезпечний збудник хвороби плодових культур. Тип ураження – некрози. Молоді пагони і квіти, які тільки що розпустилися, раптово починають в’янути і чорніють. Молоді листя, плоди і зав’язь також чорніють та в’януть, однак залишаються на гілках. Уражені дерева мають вигляд обпалених вогнем. Пагони і гілки після зараження ніби наливаються рідиною, яка скрізь тріщини кори сочиться у вигляді молочно-білого ексудату. На повітрі ексудат темніє та іноді застигає у вигляді крапельок янтарно-жовтого або темно-бурого кольору. Уражені пагони згинаються у вигляді гачка, що є характерною ознакою опіку плодових. Даний бактеріальний опік плодових на теренах Дрогобицького району відсутній.
Микола ШАРАНЕВИЧ,
Головний спеціаліст державний фітосанітарний інспектор у Дрогобицькому регіоні
