«Фієста. І сонце сходить» Ернеста ГемінґвеяЗа вікном – пора лінива: діяльності менше, дні – довші, ранки – затяжні. Думки, приймаючи форму запитань, так і лізуть в голову, безперервно лізуть, суцільним потоком. Книги дають відповіді на довгий перелік питань, допомагають формувати себе, і взагалі, – читати корисно. Не витрачати літній час на дурниці, а приділити його саморозвитку. Так і спеку пережити краще, і уяву пробудити можна.
Ми, поклавши руку на томик
Франка, готові поклястись, що знаємо, що читати цього літа. Ми шукали, знаходили, перебирали, відкидали, знову шукали і, зрештою, щось-таки знайшли.
Бібліограф Дрогобицької РЦБС Жанна Луців підібрала для користувачів бібліотеки 5 топ книг ,які підходять для літнього читання. Кожного дня ми будемо розповідати про одну з цих книг. А щоб ознайомитися з ними детальніше –запрошуємо вас до бібліотеки.
Класика – завжди безпрограшний варіант. Особливо солодко, на одному подихові, задушливими літніми ночами читаються твори Ремарка, Гемінґвея, Фіцджеральда. Герої «втраченого покоління» шукають розради в тілесних втіхах, ховають біль та розпач під маскою іронії і запивають своє життя кальвадосом і віскі з содовою, бо повернутися з війни – не значить звільнитися від її тягаря: «Такі вечері, як ці, мені добре запам’яталися ще з часів війни. Коли багато вина, всі забувають про небезпеку і відчувають, що все одно ніхто не в змозі відвернути те, що має неминуче статися». «Фієста» поєднала в собі настрої приреченості й безвиході зі святковістю, карнавальністю гамірних вуличок Парижа й, звісно, іспанської кориди. Але куди б герої не йшли, як би не шукали порятунку на дні склянки, повсюди невідступно їх переслідує вона – війна. Єдиний порятунок – у цій миті, миті теперішнього: «Наше перебування на землі недовговічне. Тому сповнимося радості, віри й подяки».
