Сьогодні, 21 січня в приміщенні районної центральної бібліотеки відбувся круглий стіл за участі істориків, громадськості, учасників Ланцюга єдності 1990 року, темою якого було історичне значення злуки ЗУНР та УНР в процесі українського державотворення, єднання суспільства у справі розбудови України як високорозвинутої європейської держави, консолідація історичної пам’яті нації.

Участь в круглому столі взяли голова райдержадміністрації Андрій Шевкенич, заступник голови РДА, історик Володимир Ханас, кандидат історичних наук, доцент Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Ігор Смуток, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак, громадські активісти.

Володимир Ханас відзначив, що у результаті революції в Росії та розпаду Австро-Угорської імперії постали дві українські держави: Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка. Вони відрізнялися між собою політичними, економічними, соціальними і міжнародними орієнтирами. Це було зумовлено як історичною долею цих земель, так і обставинами, що склалися. Та незважаючи на розбіжності і власні амбіції, лідери двох українських держав перед обличчям смертельної небезпеки прийшли до згоди про об'єднання. Здійснювалась мрія багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України. Ініціатором об'єднання виступила ЗУНР, яка опинилась у тяжкому становищі перед обличчям польської та румунської агресії. 

Святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12 годині. Державний секретар ЗУНР Цегельський зачитав і передав Володимиру Винниченку ухвалу Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. Представник Директорії Федір Швець виголосив Універсал, у якому зазначалося: «... віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.

Віднині є єдина незалежна УНР. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з'єднати всі спроби своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого люду».

Богдан Лазорак більше зупинився на подіях сторічної давнини, що відбувалися на Дрогобиччині, продемонструвавши історичними фотографіями та витягами з газет, що виходили в той час в Дрогобичі, зачитавши текст відозви полковника УГА Григорія Коссака до мешканців Дрогобича та округи.

Спогадами про події 21 січня 1990 року, коли мільйони українців від Львова до Києва взялися за руки, демонструючи єдність держави поділилися безпосередні учасники «Ланцюга єдності» Богдан Гринчишин, Тарас Варивода, Василь Кузан та інші.

Підбиваючи підсумок круглого столу Володимир Ханас наголосив, що Акт 22 січня 1919 р. мав велике історичне значення, як факт реального об'єднання українських земель у єдиній соборній державі. Уроки цих подій мають бути повчальними для нас в умовах сьогодення, щоб нашим нащадкам не довелося проходити тими трагічними дорогами історії, які довелося пройти поколінням українців після 2019 року.

Розмова учасників круглого столу ілюструвалася тематичною літературою, фото та відео-матеріалами про події сторічної давнини та живий Ланцюг єдності 1990 року.