Дмитро Грицай-Перебийніс - референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях у 1933–1934 рр., генерал-хорунжий УПА, з січня 1944 року начальник її головного штабу народився 1 квітня 1907 року в селі Дорожів на Дрогобиччині.
Середню освіту здобув у Дрогобицькій гімназії. Ще навчаючись у гімназії, брав участь у діяльності Організації Вищих Класів Українських Гімназій, Пласту, а згодом став членом Української Військової Організації. В 1928 вступив на фізико-математичний факультет до Львівського університету. Не закінчивши навчання, був мобілізований.
Служив у польській армії, з відзнакою закінчив офіцерську школу. В цей період свого життя став членом Організації Українських Націоналістів. З 1933 року - керівник Військової Референтури Крайової Екзекутиви ОУН. В 1934 був заарештований польською поліцією і протягом двох років був ув'язнений у концтаборі Береза Картузька. Після звільнення з концтабору Дмитро Грицай продовжив навчання в університеті. В 1939 був знову ув'язнений у Березі Картузькій. Звільнений у вересні 1939 після розвалу польської держави. В 1940-41 роках— член Революційного Проводу ОУН і учасник Другого Великого Збору ОУНР (Краків 1-4.04.1941).
В 1941-43 Грицай брав активну участь у партизанській боротьбі проти гітлерівців. Восени 1941 очолив Крайовий Військовий Штаб ОУН, який займався викриттям тактичних планів німецького командування, створенням складів зі зброєю і боєприпасами, підготовкою офіцерських кадрів для майбутньої української армії.
На початку грудня 1942 у Львові зібралася на конференцію військова референтура ОУН, щоб відзвітувати Проводу за проведену роботу з підготовки до формування військових сил.
4 грудня нацисти провели широкомасштабну облаву, під час якої схопили 18 оунівців, переважно працівників військової, пропагандистської і організаційної референтур Проводу, в тому числі 3-х членів Проводу ОУН(б): Івана Климіва («Легенда»), Ярослава Старуха («Синій», «Стяг») і Дмитра Грицая («Дуб», «Перебийніс»). «Легенда» був убитий під час допитів цього ж дня. Дмитро Грицай разом з Ярославом Старухом були звільнені з ув'язнення засобами СБ ОУН у вересні 1943.
З січня 1945 він очолив Головний Військовий Штаб УПА. 1 листопада 1945 року Дмитру Грицаю було присвоєне звання генерала-хорунжого.
19 грудня 1945 року разом з членом Проводу ОУН Дмитром Маївським, виконуючи завдання Української Головної Визвольної Ради, потрапив у засідку чеської поліції при переході через чесько-німецький кордон (мали зустрітись в Німеччині з С.Бандерою і Я.Стецьком), під час затримання Маївський застрелився. Дмитро Грицай був захоплений в полон і після тортур страчений в тюрмі у Празі 22 грудня 1945 року (згідно з іншими даними покінчив життя самогубством у своїй камері після жахливих тортур).
Відзначений Золотим Хрестом Заслуги УПА (посмертно)
В рідному селі українського героя споруджений пам'ятник Дмитру Грицаю — Перебийносу, де щороку 1 квітня, у день його народження відбуваються урочисті заходи на вшанування пам'яті генерал-хорунжого УПАі.
