У Дрогобицькій ОДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія” для платників податку на прибуток.
На запитання платників відповідала начальник відділу адміністрування та камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток платників території обслуговування Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Ірина Михайлівна Мураль .
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку "гаряча лінія":
Який порядок складання та термін надання до органу ДФС ліквідаційного балансу у разі припинення діяльності юридичної особи?
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону № 996).
Частиною п’ятою ст. 14 розд. IV Закону № 996 визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.
Відповідно до частини восьмої ст. 111 ЦКУ встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (частина одинадцята ст. 111 ЦКУ).
Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (частина друга ст. 11 розд. IV Закону № 996).
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина дванадцята ст. 111 ЦКУ).
Отже, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.
Комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків складається ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс.
У ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс – на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності, та за наявності копії передавального акта або розподільчого балансу.
Які платники податку на прибуток можуть застосовувати нульову ставку податку ?
З 1 січня 2017 р. до 31 грудня 2021 р. нульова ставка податку на прибуток застосовується платниками, у яких, зокрема, річний дохід не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як 2 мінімальні заробітні плати та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила 5 - 20 осіб;
в) зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила 5 - 50 осіб.
Який порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації ?
Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку затверджено постановою Кабінету Міністрів Укераїни 9 серпня 2017 р. №592.
Також, затверджено форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі застосування нульової ставки зазначеного податку.
Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) та чи складають у такому випадку органи ДФС протоколи про адміністративні правопорушення?
При поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.
Дрогобицька ОДПІ
