» Сільське господарство » Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Дрогобицькому районі у період 2021 року

Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Дрогобицькому районі у період 2021 року

Автор: admin2 от 8-02-2021, 11:20
 (голосів: 0)

Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Дрогобицькому районі у період 2021 року Фітосанітарна ситуація посівів сільськогосподарських культур у районі визначатиметься комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб у 2021 році.  Регулярні обстеження і своєчасний захист сільськогосподарських культур попередять ускладнення фітосанітарного стану, сприятимуть успішній перезимівлі рослин.

Хімічні обробки посівів проводять за суворого дотримання правил техніки безпеки та у відповідності з економічними порогами шкідливості.  

         Осінь 2020 року видалась сонячною, помірно теплою, за достатнього зволоження ґрунту, що дало змогу провести своєчасну сівбу, одержати сходи озимих сільськогосподарських культур. Погодні умови осені сприяли розвиткові та заселенню озимини, зокрема, ранніх строків сівби, злаковими мухами, цикадками, попелицями. На посівах озимого ріпаку шкодили ріпаковий пильщик, білани, блішки, попелиця.

         Метеорологічні умови осені даюли можливість добре перезимувати більшості найбільш поширеним шкідникам і хворобам, про що свідчать дані осіннього обстеження сільськогосподарських культур та земельних угідь.

         У 2021 році можна чекати істотного пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками. З року в рік шкодочинність ґрунтових шкідників залишається значною. Найбільша чисельність виявлена на посівах пшениці, кукурудзи і багаторічних трав. У квітні-травні спостерігатиметься пошкодження сходів зернових і просапних культур, а у літній і осінній періоди пошкодження бульб картоплі та коренеплодів буряків.

Повсюди зросла чисельність мишоподібних гризунів у садах, посівах багаторічних трав та сходах озимини. Перевищення чисельності цих шкідників відмічалась на значних площах. Розповсюдженню мишоподібних гризунів сприяють не лише погодно - кліматичні  умови, але низький рівень агротехніки, втрати при збиранні врожаю. Восени минулого року на посівах озимих зернових їх чисельність становила 1-2 колонії. На прикрайових смугах полів і посівах ріпаку заселеність шкідниками ще вища.

Навесні з відновленням вегетації в посівах зернових слід чекати розповсюдження грибкових хвороб; борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, бурої листкової іржі, аскохітозу. При сприятливих погодних умовах будуть розвиватися кореневі гнилі. В період наливу зерна розвиватимуться хвороби колоса: фузаріоз, септоріоз, церкоспорельозу, оливкова пліснява, альтернаріоз. Існує небезпека розвитку летючої сажки на посівах ярих культур і твердої сажки озимих культур.

Для покращення фітосанітарного стану зернових, треба проводити якісне протруєння насіння, та обробки посівів в період вегетації фунгіцидами.

Із шкідників на посівах озимих буде розвиватися і пошкоджувати рослини злакова п’явиця, різні види клопів, хлібні блішки, переважно смугаста, завершуватимуть живлення у посівах озимини, їх вища шкідливість спостерігатиметься на ярих зернових, хлібна жужелиця, цикадки (шестикрапкова, смугаста, ін.), та трипси (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди масово розвиватимуться на озимих і ярих зернових, а також попелиця, яка є переносником вірусних хвороб. З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи, з яких найпоширенішими в умовах району є шведські та гессенська. Слід зазначити, що весняне покоління мух дуже небезпечне для ярих ячменю та пшениці, зокрема м’якої, для сходів кукурудзи.

В останні роки зросли площі посіву кукурудзи на зерно, стебла, листки і качани якої пошкоджуються личинками стеблового кукурудзяного метелика. Розвиток його проходить після цвітіння кукурудзи. Методи боротьби: випуск трихограми, та агротехнічний захід — низький зріз стебел кукурудзи  з осені, зяблева оранка.

З хвороб на кукурудзі можна буде очікувати ураження посівів гельмінтоспоріозом та альтернаріозом.

В умовах сухої теплої весни сходи ярих зернових, буряків, льону, ярого ріпаку, гірчиці, капусти пошкоджуватимуть різні види блішок.

На посівах буряків будуть розвиватися грибкові і вірусні хвороби. Найбільш поширеним буде церкоспороз. Обмеженню розвитку і поширенню хвороби сприятиме знищення інфекційного початку, проведення профілактичних обробок одним з дозволених фунгіцидів.

З інших хвороб будуть поширені: фомоз, борошниста роса, вірусна жовтяниця і мозаїка.Навесні, під час сходів буряків, при низьких температурах і частих опадах, буде проявлятися коренеїд.

Для посівів ріпаку найбільш небезпечним буде ріпаковий квіткоїд, який пошкоджуватиме квітки та стручки рослин. Якщо вчасно не провести захист рослин, то можна втратити значну частину врожаю. Обприскування треба проводити лише до цвітіння рослин, щоб не отруїлися бджоли. Розпочнеться  вихід з місць зимівлі і живлення на жовтоцвітих дикоростучих рослинах жуків ріпакових стеблових прихованохоботників, хрестоцвітих блішок. При зростанні температурних показників імаго шкідників мігруватимуть на посіви озимого ріпаку. Надалі, під час бутонізації ріпаку, за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу шкідливості 3-4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин; 1-2 жуків стеблового трача на 40 рослин; 2 колонії на 1 кв. м або 60 особин попелиць на рослину; 1-2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз./росл.) – для насіннєвого прихованохоботника проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (моспілан, РП, 0,1-0,12 л/га); фозалону інших. За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують і при перевищенні порогу шкідливості проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною для уникнення резистентності комах до препаратів.

Уражене з осені листя озимого ріпаку збудниками пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу надалі поступово відмиратиме. Тепла і волога погода сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу. Проти захворювань у весняний період на ріпаку застосовують триазольні фунгіциди (Колосаль Про, м.е., 0,5-0,6 л/га; тілмор, КЕ, 0,75-0,9 л/га, або інші). Для слабких рослин і при загрозі ураження фомозом планують дворазове внесення фунгіциду з рістрегулюючим ефектом: перший раз – при активному відновленні листкової маси (висота рослин 8-11 см), а другий – через 12-14 днів (висота рослин ~25 см).

     Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватимуться цибулевий прихованохоботник і трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують інсектицидами на основі лямбда-цигалотрину, імідаклоприду, інших.

     В умовах сухої теплої весни повсюди імаго колорадського жука виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця, за оптимальних температур у межах 22…25ºС і відносної вологості повітря 70…75%. Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди на основі однієї з діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.

Із хвороб на картоплі у нас щорічно дуже сильно розвивається макроспоріоз і фітофтороз, звичайна і стеблова форми. Якщо вчасно не провести захист рослин, вони можуть призвести до повного засихання листків і стебел та ураження бульб.

За умов сухої спекотної погоди на хрестоцвітих культурах (капуста, редиска,  інші) зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочевих господарствах і на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково, за умови доброї перезимівлі хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, молі, ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості. В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, малатіон.

       В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6°С під час набубнявіння бруньок розпочнеться вихід з місць зимівлі садових довгоносиків - яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, букарки, казарки, а за t 10…14°С очікується їх масове розселення. На початку розпускання бруньок за температури повітря понад 12° залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками гусінь білана жилкуватого і золотогуза. Повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях гусінь непарного шовкопряда відроджуватиметься після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6°, а кільчастого шовкопряда – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11°С.

З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок з зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7…8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10°С відкладатиме яйця грушева листоблішка. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки, сливової і акацієвої несправжньощитівок розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7…8°С. За суми ефективних температур 130°С (від порогу розвитку 8°С) повсюдно спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7…8°С, а за 10°С виходитиме з зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12…13°С заселятимуть бутони і листки дерев.

За умов чергування вологих і сухих днів та температури повітря понад 7°С у фазу зеленого конусу повсюдно розпочнеться дозрівання псевдотецій і літ сумкоспор збудника парші яблуні. Муміфіковані плоди, які спостерігаються на дереві або під ним, слугуватимуть первинним джерелом інфікування збудником моніліозу. У фазу розпускання бруньок під час відособлення бутонів на пагонах і листках з’являтимуться ознаки ураження борошнистою росою.

Для захисту яблуневих дерев від пошкоджень фітофагами і ураження патогенами на початку розпускання бруньок проводять обприскування. Проти жуків яблуневих довгоносиків, гусені білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, молі, а також проти збудників парші, борошнистої роси, інших захворювань проводять комбіноване обприскування каліпсо, к.с., 0,2-0,5 л/га, Актарою, к.с., 0,14 кг/га, Енжіо, к.с., 0,18 л/га, Пірінексом, КЕ, 2 л/га тощо з додаванням проти парші, інших хвороб контактних фунгіцидів - Медян Екстра, к.с., 2 л/га, Дітан М-45, ЗП, 2-3 кг/га, Мерпан, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, Косайд 2000, ВГ, 2-2,5 кг/га, або аналогів. Крім того, для відловлювання яблуневого квіткоїда та інших довгоносиків на основу штамбів дерев накладають клеєві пояси. У приватному секторі в фазу зеленого конусу – “мишачі вушка” для профілактики поширення шкідників проводять струшування жуків на підстилку (вранці при t 10°С, жуків змітають у воду з додаванням нафти), повторюють 3-4 рази до появи бутонів.

 

 

Державний фітосанітарний інспектор

ГУ Держпродспоживслужби

у Львівській області                                  

Голич Н.О.

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Коментарі:

Залишити коментар
 

Шановні відвідувачі, Ви
переглядаєте офіційну сторінку
Дрогобицької РДА.
м.Дрогобич 2011р. drda@meta.ua