У бібліотеці-філії с. Лішня відбувся майстер-клас з квілінгу. Перетворювати паперові смужки на витвір мистецтва навчала завідувач бібліотеки Віра Висятицька разом із користувачкою бібліотеки Оленкою Коваль.
У новій техніці вчилися працювати Марія Добрянська, Руслана Когут, Софія Ковальчук, Юля Стецик, Настя Когут та Вікторія Висятицька. Наймолодшою учасницею була п'ятирічна художниця Аня Кізин, яка показала усім присутнім свої малюнки. Учасники майстер-класу були дуже задоволені.
Кві́лінг (англ. Quilling — рюш . Походить від слова quill — пташине перо, гофрувати, плоїти, паперокручення) — мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу. Хоча достовірно походження квілінгу не відоме, вважається що він з'явився одразу після винайдення паперу в Китаї - у 105 н.е. Інші джерела стверджують, що квілінг практикувався у Давньому Єгипті. Одне можна сказати напевно – квілінг має дуже багату історію. Вважається у 300 – 400 роки срібні та золоті дротики були закручені навколо стовпів та ваз, було зроблено саме за допомогою техніки квілінг. До 1200-х це захоплення було дуже популярним. Головним матеріалом був метал, який змінився на папір. Починаючи з кінця 1600-х квілінг став досить популярним захопленням у Європі та Англії серед молодих дам. У школах дівчата вивчали квілінг разом із вишиванням. Цю техніку використовували для прикрашання та декорування меблів, ваз, підставок, корзин, шкатулок та ін. Тільки люди з грошима могли дозволити собі купівлю матеріалів для квілінгу. У якості фону використовували фольгу та флюди. Поселенці привезли із собою квілінг у Америку.