Враховуючи неодноразові звернення роботодавців та працівників щодо оплати понаднормових годин у святкові дні Територіальна державна інспекція праці повідомляє наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства оформити роботу працівників як надурочну можливо тільки у виняткових випадках – якщо така робота відбувається досить рідко.

Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) суттєво обмежує для роботодавця можливість використовувати працю найманих працівників надурочно. Зокрема у ст. 62 КЗпП зазначено, що надурочні роботи, тобто роботи понад установлену тривалість робочого дня, як правило, не допускаються. Надурочні роботи можуть застосовуватися лише у виняткових випадках, які визначаються КЗпП та іншим законодавством.

Крім того, КЗпП передбачено і обмеження щодо тривалості проведення надурочних робіт: надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Що стосується оплати праці в понаднормові години:

• При погодинній системі оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

• При відрядній системі оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого провадиться за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

• У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді у зазначеному порядку. Тобто або в подвійному розмірі годинної ставки, або у вигляді доплати в розмірі 100 відсотків тарифної ставки.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Ст. 63 КЗпП заборонено залучати до надурочних робіт:

- вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

- осіб, молодших вісімнадцяти років;

- працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять.

Зазначених вище осіб не можна залучати до роботи надурочно, навіть якщо вони на це дають згоду.

Кожен надурочний вихід роботодавець повинен супроводжувати письмовим розпорядженням (наказом) у довільній формі: «внаслідок екстрених обставин (вказати яких саме) водію (іншому працівнику) слід виконати роботу (вказати яку саме) надурочно...».

Відповідно до ст. 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі.

Підвищена оплата роботи у святкові і неробочі дні провадиться незалежно від того, призвело це чи ні до перевищення норми робочого часу на місяць, яка розраховується виходячи з установленої тривалості робочого часу і кількості робочих днів протягом відповідного місяця.

Коли робота у святковий або неробочий день виконувалась понад норму робочого часу, працівник на свій розсуд вправі вибрати не грошову форму компенсації за роботу у святковий чи неробочий день, а компенсацію у вигляді надання йому іншого дня відпочинку.

Надання працівникові іншого дня відпочинку у випадку виконання ним роботи у святковий день понад норму робочого часу не позбавляє працівника права на оплату праці в такий день у подвійному розмірі.

Якщо ж працівнику понад установлену тривалість робочого дня потрібно залишатися (виходити на роботу) досить часто, то найкраще оформити такі виходи чи затримки як роботу з ненормованим робочим днем.

Головний державний інспектор праці В.Скірка