» Культура » Дякую Тобі, Уличне!

Дякую Тобі, Уличне!

Автор: admin2 от 4-09-2014, 10:52
 (голосів: 0)

Дякую Тобі, Уличне!28–29 червня цього року в красивому, розлогому, обрамленому синіми горами-лісами Уличному (Дрогобицького району Львівської області) відбулися дні пам’яті уродженця цього села Мирослава Гнатовича Стельмаховича (1934–1998), випускника Уличненської середньої школи, Дрогобицького педагогічного інституту, автора численних книг, понад 300 публікацій, який пройшов подвижницький шлях від бібліотекаря, інспектора, вчителя-словесника, директора шкіл, аспіранта Київського науково-дослідного інституту педагогіки до викладача, декана педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в м. Івано-Франківську, академіка Академії педагогічних наук України; доброї/світлої/життєрадісної людини, вірного сім’янина, неповторного/люблячого мого батька.

З нагоди 80-річчя від дня народження М. Г. Стельмаховича в суботу, в церкві-перлині поч. ХХ ст., – заупокійна служба, в неділю, в будинку просвіти, – літературно-мистецька композиція про життя і творчість неординарного земляка (сценарій заступниці директора з виховної роботи Оксани Василівни Филяк), обрамлена зворушливими, високохудожніми патріотичними, гуманістичними віршами, піснями у виконанні учнів молодших та старших класів Уличненської загальноосвітньої школи та місцевого хору «Підкарпаття» (керівник – Мирон Осипович Якубів). Особливо розчулив мене талановитий декламатор і соліст, випускник 9-го класу, Назар Боцик, у якому побачила юного тата: чорнявого, кучерявого, стрункого, одухотвореного! – козацькому роду нема переводу! Щиро дякую за заквітчаний портрет Мирослава Гнатовича перед сценою, а завідувачці Уличненської сільської бібліотеки Юлії Володимирівні Кречківській – за книжкову виставку праць мого батька, а також – матеріалів про нього. Дякую татовим однокласникові Орестові Костянтиновичу Гавриліву, колезі Несторові Михайловичу Гамалю – за виступи-спогади (а Несторові Михайловичу – ще й за статтю «У 14 років майбутній академік з Уличного став круглим сиротою» – газ. «Високий Замок», 26 червня 2014 року); дякую гідному голові сільської ради Анатолієві Костянтиновичу Корінських – за присутність і сприяння… Підтримали ідею, скрасили свято, зокрема, односельці Марія Ярославівна Рогульська , Галина Дмитрівна Олійник , Катерина Василівна Петрівська, колишні уличненські вчительки Юлія Василівна Терлецька та Галина Гаврилівна Яворська.

Таким чином, з одночасної ініціативи татової однокласниці Марії Михайлівни Жагаляк, керівництва Уличненської загальноосвітньої школи (зосібна, директора Ярослава Васильовича Савчина, заступниці директора з навчальної роботи Світлани Любомирівни Білан) та Дрогобицької районної централізованої бібліотечної системи, уличненці мали чудове духове свято, яке припало якраз на дні пошанування Конституції України!

До речі, методист Марія Вікторівна Гелій та провідний бібліотекар ДРЦБС Ірина Романівна Зубрицька були присутні на святковому дійстві в будинку просвіти й розділили загальне захоплення успішно проведеним духово-патріотичним заходом. (Іриночці щиро дякую за прислані світлини!)

По-особливому тепло і затишно було мені в родинному колі, поруч із Романом Олексійовичем, Романом Богдановичем, Дарією Михайлівною Стельмаховичами, Анною Юріївною Коцюк, Марією Степанівною Гуняк, Ольгою Михайлівною Яцкевич, Наталією Андріївною Кушнір, Дарією Андріївною Хоньків.

У рамках днів пам’яті небайдужі відвідали на чепурному сільському цвинтарі могилу Мирослава Гнатовича Стельмаховича, перечитали викарбуваний на граніті крилатий вислів, що відображає основне кредо його життя і наукової діяльності (у царині етнопедагогіки): «Нема в світі як родинонька», поклали живі квіти, засвітили свічки, помолилися.

За ці два дні заново прожила/пригадала основні віхи татового життя-буття, поділилася спогадами з уличненцями та гостями.

Попереду – подальше спілкування та співпраця. Сподіваюся, що гуртом облаштуємо світлицю-музей «Наші славні уличненці», де знайдеться місце і для матеріалів про мого незабутнього тата. Ще не раз завітаю до надзвичайно чистої, охайної, затишної бібліотеки під старезними липами напроти церкви, де порядкує співоча господиня-професіонал Юлія Володимирівна Кречківська, до гомінкої школи із самовідданими вчителями, старанними учнями; запишу спогади своїх кревняків, доповню наше родинне генеалогічне дерево…



Оксана Мирославівна Нахлік,

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця

Інституту Івана Франка НАН України (м. Львів)

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Коментарі:

Залишити коментар
 

Шановні відвідувачі, Ви
переглядаєте офіційну сторінку
Дрогобицької РДА.
м.Дрогобич 2011р. drda@meta.ua