Про затвердження номенклатури та

обсягів районного матеріального резерву

для запобігання і ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій природного

та техногенного характеру

Відповідно ст.6, 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації ” , до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій» від 30 вересня 2015 № 775 та з метою реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій Дрогобицького району:

1.Затвердити номенклатуру та обсяги районного матеріального резерву для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що додається.

2. Затвердити обгрунтування до номенклатури та обсягів районного матеріального резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та їх наслідків, що додається.

3. Фінансовому управлінню Дрогобицької райдержадміністрації здійснювати фінансування у межах коштів, затверджених на створення та поповнення матеріального резерву Дрогобицького району.

4. Вважати такими, що втратили чинність розпорядження райдержадміністрації від 11.04.2016 № 87 “Про затвердження номенклатури та обсягів районного матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру ” та від 30.11.2017 № 482 “Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 11.04.2016 року № 87 " Про затвердження номенклатури та обсягів районного матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру ” .

5. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Голова Омелян СТАСУЛА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження районної

державної адміністрації

31 березня 2020 року № 102

ОБГРУНТУВАННЯ

обгрунтування до номенклатури та обсягів районного матеріального резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та їх наслідків

Дрогобицький райони розташований в південно-західній частині Львівської області. Він межує на сході із Миколаївським і Стрийським районами, на півдні – із Турківським і Сколівським, на Заході – із Старосамбірським та на півночі – із Самбірським і Городоцьким районами.

За своїм географічним положенням Дрогобицький район знаходиться в зоні перед гірських та гірських районів Карпат.

Адміністративно - територіальний устрій складають 45 сільських та 2 селищні ради. Адміністративним центром району є місто Дрогобич, віддаль від якого до обласного центру м. Львів становить залізницею 102 км., автомобільним шляхом – 86 км. Віддаль до українсько-польського кордону автошляхом становить 103 км.

На території району розташовані міста обласного підпорядкування: Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, - які розташовані на віддалі 8-12 км. одне від одного. Площа району складає 1210 км²., що складає 5,5% від площі Львівської області. У Дрогобицькому районі проживає близько 75 тис. мешканців що складає 2,7% населення області, в т.ч. міського населення – 6,8 тис.чол. Протяжність автомобільних шляхів складає 356,9 км. в т.ч. з твердим покриттям – 355,1 км., з них з чорним асфальтобетонним покриттям – 57,3 км., з чорним шосейним покриттям – 109,1 км. бруківка – 3 км., грунтові – 1,8 км.

На території району є залізничний вузол в м. Дрогобич. Довжина колії складає 55 км. По території району проходить залізниця Стрий-Самбір. Колія електрифікована. Від ст. Дрогобич є 2 відгалуження цієї колії.

По території району прокладена густа мережа інженерних комунікацій, зокрема:

• протяжність мережі газопроводів складає 419 км. з них високого тиску – 60км., середнього тиску 139 км.;

• протяжність ліній електропередач високої напруги – 756 км.;

• протяжність повітряних ліній електрозв’язку – 690 км.

• протяжність магістральних нафто - і нафтопродуктопроводів складає 80 км.

Потенційно-небезпечними об’єктами на території району являються:

Опарське виробниче управління підземного зберігання газу (вибухопожежонебезпека). Являється структурним підрозділом УМГ «Львівтрансгаз». Головна площадка знаходиться на віддалі 3 км. від с. Опари. Основну загрозу вибухопожежонебезпеки складають: дожимна компресорна станція ДКС – Опари, 5 площадок газорозподільчих станцій, автоматична газонаповнююча станція, магістральні газопроводи.

Основними факторами, що характеризують вибухопожежонебезпеку, являється природний газ, що здатний за певних умов створювати вибухонебезпечні суміші.

Крім того, при виникненні технологічних аварій можливий викид в навколишнє середовище пластової води, що може стати причиною екологічного забруднення довкілля.

Опарський газопромисел (вибухопожежонебезпека).

Являється структурним підрозділом ВАТ «Львівгазвидобування» і характеризується тим ж небезпечним фактором, що і об’єкти Опарського ВУПЗГ.

Нафтозбірний пункт «Уличне-1» (вибухопожежонебезпека).

Уличненське нафтове родовище розташоване на віддалі близько 1 км. від с.Уличне і являється структурним підрозділом ДП «Бориславнафтогаз». Загальна площа родовища – 19,6 га.

Потенційну загрозу складає нафтозбірний пункт, що включає 7 ємкостей, в яких може зберігатись 5450 м.³ нафти. В технологічному процесі використовується нафта і попутній газ.

Паводки і льодоходи.

При інтенсивному випаданні значної кількості атмосферних опадів у вигляді дощу, на річках району можливе формування паводку, що в свою чергу може привести до часткового підтоплення 20 населених пунктів району. Найбільшу загрозу в цьому відношенні складають ріки Бистриця, Тисмениця, Бар, Трудниця, Летнянка і ін. В зону підтоплення може попасти – 1280 будівель і споруд, в т.ч. 676 житлових будинків, при цьому в зону підтоплення може попасти 2257 мешканців району.

Можливі прориви дамб на р. Бистриця в смт. Підбуж та поблизу сіл Тинів, Грушів. При значному зростанні рівнів води відбудеться вилив води на заплави, при цьому може бути підтоплено до 4220 га. сільськогосподарських угідь колективних господарств району, в т.ч. 2736 га. ріллі, а також близько 200 га. присадибних ділянок громадян.

Найбільш складна ситуація може скластись на території Меденицької, Підбузької селищних рад, Грушівської, Лішнянської, Михайлевицької, Ступницької, Рихтицької, Доброгостівської, Добрівлянської і ін. сільських рад району.

Внаслідок виходу з ладу електросилового обладнання насосних станцій, можливе підтоплення 2958 га. с/г угідь польдерних систем, зокрема Городківської – 1538 га., Ріпчанської – 814 га., Літинської – 606 га.

Утворення льодових заторів можливе, в першу чергу, на річках Стрий, поблизу с. Новий Кропивник, та на р. Бистриця поблизу с. Грушів і Тинів, що складає загрозу руйнування мостів.

У місцях переходів нафто - та нафтопродуктопроводів через річки, можливе їх пошкодження та екологічне забруднення водних об’єктів.

Внаслідок підтоплення територій, можливий розмив гноєсховищ, вигрібних ям, туалетів, очисних споруд, їх стоками можливе забруднення до 3800 криниць, що в свою чергу може спричинити значне ускладнення санітарно – епідемічної ситуації, стати причиною виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій, вірусних гепатитів, холери серед людей та виникнення осередків особливо небезпечних інфекційних захворювань тварин (ящур, сибірка і ін.).

На території Підбузької селищної ради, Ступницької, Почаєвицької, Михайлевицької та Снятинської сільських рад можливе посилення проявів небезпечних гідрогеологічних явищ (розмиви берегів, зсуви і ін.).

Для сіл Раневичі і Почаєвичі реальну загрозу складає прорив дамби водосховища Стебницького ДГХП «Полімінерал».

Реальну загрозу для території району складають відпрацьовані шахти Стебницького ДГХП «Полімінерал» - 50 млн. м³ пустот, що є причиною просідання ґрунтів і за відповідного збігу обставин може привести до непередбачуваних наслідків.

Просідання грунтів найбільш ймовірне на території Модрицької та Болехівської сільських рад. У 2017 році відбулося утворення карстових провалів на території даних сільських рад.

Близько третини району, в першу чергу гірська зона, вкрита лісами. Торфовища в районі займають 680 га. площ і знаходяться в основному на території Волощанської та Літинської сільських рад. В пожежонебезпечний період є реальна загроза щодо виникнення пожеж в лісах і на торфовищах.

Внаслідок дії сильних поривчастих вітрів, можливі руйнування ветхих будинків та споруд, масові пошкодження будівель, ліній електропередач і повітряних ліній електрозв’язку.

В зимовий період за умови випадання значної кількості снігу, особливо при поривах сильного вітру, спостерігається утворення снігових заметів на автошляхах Дрогобич – Комарно, Дрогобич – Довголука, Турка – Східниця, Дрогобич – Борислав – Самбір – Мостиська, Лішня – Нагуєвичі, Меденичі – Рівне і ін.

Основну загрозу щодо необхідності проведення евакуації населення на території Дрогобицького району складають дощові паводки та повені.

При повені режим річок Дрогобицького району характеризується щорічним, за рідким винятком, формуванням весняної повені, льодоходу і високою ймовірністю формування дощових паводків, що можуть стати причиною часткового підтоплення до 11-ти населених пунктів, території на загальній площі до 4420 га. земель в басейні річок Бистриця, Тисмениця, Бар, Летнянка. В зону часткового підтоплення може попасти до 2300 мешканців.

Короткі терміни формування дощових паводків на річках району при зливах, сильних опадах у вигляді дощу, дощу зі снігом (кількість опадів 50 мм і більше за 12 годин і менше, сильні зливи – кількість опадів 30 мм і більше за 1 годину) значно ускладнюють виконання завдань по своєчасній евакуації (відселенню) людей, їх майна та матеріальних цінностей із зон можливих підтоплень.

При таких умовах дощовий паводок на ріках гірської зони може сформуватися практично миттєво, а в низинній зоні дощові паводки 1-2% забезпеченості в основному прогнозується при тривалих дощах. Формування паводків при цьому можливе ( в тому числі за рахунок добігання води) за 1-2 доби і більше.

При весняній повені підйом рівня води може скласти 2-3 метри, а в міждамбовому просторі р. Бистриця поблизу с. Тинів – до 5 м. Крім того, особливу небезпеку складають льодоходи при високому рівні води, що може руйнувати берегоукріплення, опори мостів, інші інженерні споруди.

Затори льоду, які формуються на ділянках з порушеною пропускною здатністю русла, можуть привести до додаткового підйому рівня води, розливу ріки і підтоплення прилеглої території. Найбільш імовірне утворення заторів на ріках Стрий, в районі с. Новий Кропивник, на р. Бистриця поблизу с. Грушів.

Найбільш напружена обстановка щодо необхідності виконання заходів з відселенням може виникнути на території Меденицької селищної ради та Волощанської, Лішнянської, Михайлевицької, Ступницької, Рихтицької, Добрівлянської і ін. сільських рад.

За багаторічним спостереженнями, вищевказані річки, при довготривалих дощах, можуть бути причиною затоплення території району з порушенням та пошкодженням берегоукріплення, доріг та мостів. Підтвердженням цього – великий зливний дощ, що мав місце в липні 2008 року, в результаті якого зруйновано 3 мости, 4 пішохідні переходи, розмито 36,4 км. дороги, великих матеріальних збитків нанесено на присадибних ділянках жителів Нового і старого Кропивника, Підбужа, Сторони, Рибника. Реальні збитки склали понад 7,2 млн. грн.

Територія сіл району періодично попадає в зону сильних вітрів та шквалів, які спричиняють пошкодження ліній електропередач, електрозв’язку, завдають значних руйнувань житловим та іншим спорудам.

В зимовий період можливі снігові замети, ожеледиця та налипання мокрого снігу на повітряних лініях електропередач та зв’язку.

Територія Дрогобицького району може попасти в зону дії землетрусу, прикладом чого є землетруси 1976, 1991 років, епіцентр яких знаходився на території Румунії (до нас дійшли хвилі підземних поштовхів силою 2 – 3 бали).

Землетрус може спровокувати утворення катастрофічних карстових проваль на території Модрицької і Болехівської сільських рад в межах зони гірничого відводу “СГХП «Полімінерал” і не виключено, що буде потреба часткової евакуації населення даних сільських рад.

Виходячи з географічного розміщення, кліматичних умов, на території району в любий час можуть виникнути надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру.

Життя підтверджує те що запобігти чи значно зменшити наслідки НС можливо тільки при наявності резерву матеріально-технічних ресурсів. Насамперед паливо-мастильних матеріалів та найбільш необхідних матеріалів та найбільш необхідних будівельних матеріалів.

Епідемії

Проблемою є недопущення розповсюдження епідемій, які мають міжнародне значення і потребують для їх подолання значних фінансових затрат. Одна з них – це пандемія спричинена коронавірусом COVID-2019.

Завідувач сектору з питань

цивільного захисту, оборонної і

мобілізаційної роботи та взаємодії

з правоохоронними органами Андрій Ванівський