У літній період зростає кількість випадків, коли до лікарень потрапляють пацієнти, що постраждали від укусів змій. Це пов’язано з тим, що змії починають вести активний спосіб життя в теплий період року. Найчастіше жертвами плазунів стають любителі відпочинку на природі, мешканці сіл, дачники, а також ті, хто вирушає до лісу за ягодами та грибами. В Україні найчастіше зустрічаються змії із сімейства гадюк. Їхня отрута має швидку, але не дуже сильну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується симптомами отруєння. Якщо протягом однієї години в місці укусу не виникає набряк шкіри, то можна вважати, що укус не отрутний. Якщо вас або ще кого-небудь укусить змія, ви повинні вживати заходів швидко, але без паніки. Поширений надмірний страх перед зміями значною мірою є одночасно і джерелом небезпеки.

Укус гадюки особливо небезпечний для хворих людей. Отрути гадюк викликають як місцеву дію (сильний біль, набряк, крововиливи), так і загальну токсичну дію на організм (ослаблення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску тощо). Крововиливи у внутрішні органи бувають небезпечними для життя. У важких випадках смерть може настати від таких ускладнень навіть за кілька днів після укусу.

Для того, щоб захиститися від укусів змій та інших отруйних тварин, необхідно знати, які отруйні тварини трапляються в даній місцевості та особливості поведінки цих тварин; уміти розрізняти ознаки отруйних і неотруйних тварин (наприклад, вужа і гадюки) і уникати з ними контакту; пам'ятати, що різкі рухи тільки привертають увагу цих тварин і можуть викликати їх напад.

При укусі невідомої змії не варто піддаватися панічним настроям. Хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Необхідно дихати повільно і глибоко.

Насамперед необхідно установити, чи дійсно є привід для занепокоєння. Уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних іклів (рідше одного) - ранки, що кровоточать, і віддалені одна від одної на 1-І,5 см. Укуси великих і агресивних, але неотруйних полозів (жовточеревого і чотирисмугого) виглядають інакше: на шкірі є дуга від багатьох дрібних подряпин.

Симптоми. У місці попадання отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болять лімфатичні вузли. Зазвичай картина отруєння цим вичерпується, але в ряді випадків захворювання протікає більш тяжко. Хворий блідий, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність. Проте у нормі вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно із закінченням другої доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби. Іноді в місці укусу (і по ходу судин) вини¬кають геморагічні пухирі з кров'янистим вмістом, що залишають після себе незаживаючі протягом тижня виразки.

Тяжкість отруєння залежить від ряду факторів:

від розміру змії. Крупні гадюки більш небезпечні Але варто пам'ятати, що навіть крихітні (12 - 17 см) новонароджені гадючата отруйні. Має значення вік і конституція потерпілого, оскільки токсичність залежить від кількості отрути на кілограм маси укушеного. Саме тому діти і жінки важче переносять укуси змій.

від сезону. Восени токсичність і кількість виділеної отрути найбільша

від близькості місця укусу до магістральних кровоносних судин. Укус на обличчі та шиї особливо небезпечний.

від стану здоров'я укушеного. У групу підвищеного ризику входять люди, що страждають на серцеву недостатність, алергічними захворюваннями, патологією нирок, а також емоційно неврівноважені натури.

   ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Гадюка ні за яких обставин не нападає першою. Не знищуйте змій - всі вони перебувають під охороною закону!

Правила першої допомоги при укусах змій:

необхідно створити всі умови для негайного введення сироватки;

забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути у кров;

звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів тощо, оскільки може виникнути набряк;

не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище від місця укусу, оскільки це може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці;

не надрізати краї рани і не відсмоктувати з неї кров, оскільки через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;

дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

Після надання першої допомоги потерпілого необхідно доставити у медичний заклад для введення антитоксичної сироватки — у місцевостях, де трапляються отруйні тварини у розпорядженні медичних працівників є набір таких препаратів.

Схема надання першої допомоги:

знайдіть місце укусу і ретельно промийте його водою;

розмістіть постраждалого таким чином, щоб місце укусу знаходилося нижче тіла;

накладіть пов'язку вище за ранку, починаючи зверху і поступово спускаючись (вона повинна бути достатньо тугою, щоб запобігати поверненню венозної крові, оскільки саме з нею отрута може продовжити свій рух по тілу, разом з тим вона не повинна перешкоджати руху артеріальній крові (при правильно накладеній пов'язці нижче неї пульс прощупується, а вени надуваються);

після накладення пов'язки укус продовжуватиме кровоточити, але боятися цього не слід, тому що кров може вивести з ранки частину отрути;

якщо дозволяє місце укусу, можна відсмоктати отруту за допомогою медичної банки (у разі її відсутності можна використати банку з-під майонезу);

іммобілізуйте кінцівку, наклавши шину;

при можливості, помістить кінцівку у холодну воду – це уповільнить повернення крові.

джгут при укусах змій слід накладати лише в тих випадках, коли не увінчалися успіхом всі інші способи припинити кровотечу.

Неприпустимо:

надрізати краї ранки - це може лише відкрити додаткові шляхи для проникнення отрути в тіло;

намагатися ротом відсмоктувати отруту з ранки, оскільки вона може легко проникнути крізь слизову оболонку вашого рота;

давати пити алкоголь;

довго тримати джгут – це призведе до втрати кінцівки.