» Інформація » Уличне відвідав Ярема Гарабач

Уличне відвідав Ярема Гарабач

Автор: admin2 от 8-05-2019, 11:29
 (голосів: 0)

Уличне відвідав Ярема ГарабачУ музейній кімнаті бібліотеки – філії с. Уличне започатковано проект «Музеєзнавчі зустрічі з відомими людьми » (науковцями, письменниками, політиками, ін.), який має за мету привернути увагу суспільства до ролі особистості в історичному і культурному розвитку краю.

Не часто випадає шанс особисто познайомитись з такою людиною, як Ярема Гарабач.

Пан Ярема подорожує багато подорожує, тому радо відгукнувся на запрошення. В Уличному гість відвідав могилу своїх батьків (куми та соратники С. Бандери) на місцевому кладовищі. Відбулася надзвичайно цікава зустріч та відверта розмова про Степана Бандеру, який є хресним батьком Яреми Гарабача.

Розмова супроводжувалась демонстрацією ексклюзивних, досі не відомих фактів та фотографій з приватного архіву Гарабачів, які ніде не публікувалися.

Було домовлено про співпрацю в реалізації низки цікавих проектів.



Довідково:

Ярема Гарабач (1948, Мюнхен) - художник-скульптор. Після студій у Римі та Мюнхені виконував роботи в Африці та Франції, а крім цього багато подорожував. Таким чином і потрапив до США, де працював 35 років. В «Голосі Америки» виконував функцію продюсера-режисера та був автором-ведучим музичної програми жанрів блюз і рок. Крім цього, виконував функції «веб-майстра» та «веб-дизайнера» в українському відділі «Голосу Америки».

Його мати Марія Гарабач, була послідовницею Провідника ОУН Степана Бандери. Народилася вона 1912 року у селі Ворвулинцях Заліщицького району Тернопільської області і була однією з сімох дітей Теодора Мицька та Антоніни з дому українських шляхтичів Романовських герба Сас. Інтелігентне походження і виховання сприяли формуванню в старанної, допитливої дівчини щирого християнського і патріотичного світогляду, високої відповідальності за долю поневоленої нації, незламної волі до здобуття Української Соборної Самостійної Держави. Головною засадою всього її нівроку довгого і насиченого життя були три ідеали – Бог, Україна, свобода.

У 1933р. дівчина переїхала до Львова. Посилені репресії польської окупаційної влади не обминули і її. Майже два роки Марію тримали за ґратами, і разом з 14-ма іншими членами вона опинилась на лаві підсудних за участь у підпільній ОУН. У 1937р. львівський суд засудив дівчину до двох років тюремного ув’язнення, позбавлення громадянських прав із забороною студіювати у вищих навчальних закладах, а також протягом 10 років перебувати в 30-кілометровій зоні польсько-совєтського кордону. Відбувши ув’язнення, вона повернулася до Львова і працювала в українському підприємстві «Суспільний промисл». У 1939р. на початку комуно-російської окупації Західної України підпільниця ледве уникнула арешту НКВД і перейшла на нелегальне становище.

Після нападу Німеччини на СССР, проголошення за ініціативою ОУН(Б) у Львові 30 червня 1941р. Акта про відновлення Української державності, відтак жорстоких гітлерівських репресій стосовно сподвижників Степана Бандери, його братів і тисяч інших оунівців вона переховувала в себе вдома у Львові урядуючого Провідника ОУН (Б) Миколу Лебедя. В роки Другої світової війни Марія (підпільний псевдонім – Оленка) працювала зв’язковою Центрального зв’язку ОУН. Згодом її зарахували до групи, яка отримала завдання Проводу відійти на Захід.

Навесні 1945 року група опинилась у гірському австрійському селі Шваці. Звідти Марію скерували до м. Інсбрука (Австрія), куди також переїхала дружина Степана Бандери Ярослава Опарівська з маленькою донькою Наталею. В Інсбруку Марія разом із М. Прокопом упорядковували архів Організації, передруковували підпільну літературу, подавали пресові повідомлення про боротьбу ОУН-УПА за волю України. Протягом 1945-1948рр. працювала в апараті Степана Бандери, допомагаючи готувати до друку його ідеологічні та публіцистичні статті.

У березні 1946 року Марія Мицько поселилась у м. Мюнхені і того ж року вийшла заміж за майбутнього священика Євгена Гарабача родом зі с. Уличного на Дрогобиччині. Працювала у видавництві «Сучасність», на радіостанції «Свобода», брала активну участь у суспільно-громадському та культурно-мистецькому житті української діаспори. У 1950рр. вона очолювала відділ, входила до Головної управи Організації Українських Жінок (ОУЖ) у Мюнхені, Товариства за Патріархальний Устрій Українського Християнського Руху, Товариства «Рідна школа», головувала в Світському Апостольстві Жінок у Німеччині (САЖН).

Три чверті ХХ ст. ця невтомна і діяльна патріотка віддала справі здобуття незалежності України. В такому ж дусі виховали разом з чоловіком-священиком трьох синів, які продовжили справу батьків.

Останнім бажанням Марії Гарабач (померла 2 лютого 2012 р.) було поховати її біля чоловіка о. Євгена Гарабача у гробівці на цвинтарі с. Уличне на Дрогобиччині.

 

 

Уличне відвідав Ярема Гарабач

 

Уличне відвідав Ярема Гарабач

 

Уличне відвідав Ярема Гарабач

 

Уличне відвідав Ярема Гарабач

 

Уличне відвідав Ярема Гарабач



Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм іменем.

Коментарі:

Залишити коментар
 

Шановні відвідувачі, Ви
переглядаєте офіційну сторінку
Дрогобицької РДА.
м.Дрогобич 2011р. drda@meta.ua