Норми безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян визначено ст. 121 Земельного кодексу України. Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній у цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній в районі;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування регламентовано ст. 122 Земельного кодексу України. Зокрема,

сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 Земельного кодексу України. Зокрема,

Громадянин, зацікавлений в одержанні безплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації (норми визначено ст. 121 Земельного кодексу України) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з картографічних матеріалів із зазначенням місця розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб), а у випадку надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства - документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін на підставі прийнятого рішення (розпорядження, наказу) відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному ст. 186-1 Земельного кодексу України. Зокрема,

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

В окремих випадках, визначених цією статтею проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується з органами виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства,

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Після погодження проекту землеустрою та подання його на затвердження проводиться реєстрація та внесення даних про земельну ділянку в систему Державного земельного кадастру в територіальному відділі/управлінні Держземагентства за місцем розміщення земельної ділянки, про що надається витяг.

За клопотанням громадянина до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування подається погоджений у встановленому порядку проект землеустрою (а в разі необхідності із позитивним висновком державної експертизи) з проханням про його затвердження та надання земельної ділянки у власність.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Після прийняття рішення (розпорядження, наказу) про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки здійснюється реєстрація права держави та права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Управління Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області