Тези виступу В.Барилюка, директора Львівського ОЦЗ на 16 Міжнародному економічному форумі 03.11.2016, м.Львів

Доволі тривалий час ситуація в сфері зайнятості населення була непривабливою. З огляду подій, що відбуваються в економіці України, зокрема й Львівщини, ситуація в сфері зайнятості, й відповідно на ринку праці набуває ознак стабільності. Пожвавлюється економічна активність населення, дещо призупинився процес вивільнення працівників з підприємств, установ та організацій, розширюється сфера прикладання праці.

За даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, що здійснюється органами Головного управління статистики у Львівській області, спостерігалися такі основні тенденції:

• збільшення чисельності зайнятого населення у віці 15-70 років (у січні-червні п.р. у порівнянні з відповідним періодом торік) з 1032,5 тис. до 1036,7 тис. осіб та підвищення рівня зайнятості економічно-активного населення —з 55,0% до 55,4% (в Україні – зменшення з 56,5% до 56,2%);

• зменшення чисельності безробітних у віці 15-70 років (у січні-червні п.р. у порівнянні з відповідним періодом торік) з 100,3 тис. до 91,9 тис. осіб та зниження рівня безробіття (за визначенням МОП) — з 8,9% до 8,1% (в Україні – збільшення з 9,2% до 9,4%).

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, серед осіб працездатного віку в 4 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (8,1% проти 2,0%). Чисельність зареєстрованих безробітних, котрі скористалися соціальними послугами, у січні-жовтні п.р. зменшилась, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, з 64,3 тис. осіб до 55,9 тис. осіб (на 13,1%).

• збільшення середньої номінальної заробітної плати, яка у вересні п.р. становила 4 810 грн., що, у порівнянні з вереснем 2015 року, більше на 25,2%. За одну відпрацьовану годину у вересні п.р. нараховано у середньому одному працівникові 34,28 грн. (1,3$). Рівень середньої заробітної плати у вересні 2016 року перевищив середній розмір виплаченої допомоги з безробіття у 2,8 рази (1728,4 грн.). Поряд з цим середній розмір заробітної плати, задекларований роботодавцями у поданих вакансіях, не перевищує 2200 грн.

• збільшення кількості вакансій, заявлених роботодавцями, які мали намір укомплектувати персонал за сприянням служби зайнятості, з 45,7 тис. до 49,3 тис. Однак, розмір оплати праці, запропонований ними, в середньому у січні-жовтні становив 2137,5 грн., що вдвічі менше, ніж середньомісячний показник заробітної плати в області в січні-вересні п.р. (4 427 грн.).

• зменшення дисбалансу між попитом та пропозицією робочої сили. На початок листопада число претендентів на 1 вакансію становило 5 осіб (на відповідну дату торік — 10).

Для порівняння, на початок 2014 року цей показник становив 21 особу, початок 2015 року – 26 осіб, початок цього року – 16 осіб.

• наявність структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями. Під впливом проведення структурних реформ в економіці, що супроводжуються вивільненням працівників, відбулися зміни в структурі безробітних, зареєстрованих в обласній службі зайнятості. Так, серед зареєстрованих безробітних найбільшою є частка колишніх працівників державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування, яка на 1 жовтня поточного року складає 28,4% проти 15,7% на відповідну дату минулого року.

• поступова «детінізація» зайнятості. Упродовж поточного року у Львівській області процес детінізації зарплат характеризується щомісячною позитивною динамікою. Так, за інформацією Пенсійного фонду України, кількість зареєстрованих осіб, які сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування, у вересні 2016 року становила 734,6 тис., та у порівнянні з відповідним місяцем 2015 року, збільшилася на 113,4 тис. осіб, або на 18,3%. В Україні в цілому кількість застрахованих осіб, за яких сплачується ЄСВ, у порівнянні з відповідним місяцем 2015 року, збільшилась на 206,1 тис. осіб (або 2,0%) та становила 10,6 млн. осіб.

Здається за умови таких в основному позитивних тенденцій, які з’явилися упродовж останнього часу на ринку зайнятості, які проблеми чи підводні камені можуть стати й інколи стають перепонами на шляху успішної бізнес-діяльності? Ці проблеми лежать в площині залучення персоналу й вони пов’язані не з браком кадрів загалом, а ,останнім часом, вони здебільшого криються в недостатній їх мотивації до працевлаштування, до перекваліфікації тощо.

Як зазначалося вище потреба в працівниках у роботодавців динамічно зростає, шукачі роботи мають змогу обирати місце праці краще з поміж кращих. І оцінка роботодавця здійснюється за наступними критеріями:

• достойна заробітна плата (в еквіваленті не нижче 300 доларів для, так званої, лінійної робочої сили та 500 і вище для кваліфікованих фахівців);

• офіційне оформлення трудових відносин відповідно до КЗпПУ, але не за договорами цивільно-правового характеру;

• наявність соціального пакету, який як мінімум передбачає: довіз працівників до місця виконання роботи і в зворотньому напрямку (особливо, коли мова йде про роботу за межами чи в іншому населеному пункті), та харчування;

• бонусна система матеріального стимулювання за якісну й продуктивну роботу;

• перспектива кар’єрного росту;

• можливість професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації;

• формування корпоративного духу.

Водночас з тим як змінюються пропозиції щодо працевлаштування з боку

роботодавців й служба зайнятості змінює підходи до менеджменту цієї роботи. Спільні зусилля, спрямовані на досягнення однієї мети, й чітка злагоджена співпраця – запорука спільного успіху.

Тут доречним буде навести яскраві приклади вирішення кадрових проблем окремих роботодавців.

Для задоволення кадрових потреб ТзОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів», що є представництвом Японської компанії Фуджікура («Fujikura») в Україні Львівським міським центром зайнятості упродовж 2015-2016 років було організовано та проведено 456 презентацій роботодавця, у тому числі 47 міні-ярмарок вакансій, 1 ярмарок вакансій для осіб з інвалідністю та 1 ярмарок вакансій для учасників АТО. Загалом у цих заходах взяли участь 2377 осіб.

Паралельно щотижня представниками компанії провадилися співбесіди з претендентами на роботу на спеціально облаштованих для цього робочих місцях. Також окремо створена відеопрезентація про підприємство. Таким чином було укомплектовано 857 вакансій (близько 66% від створених робочих місць) за сприяння служби зайнятості.

З метою підбору персоналу для ТОВ «Електроконтакт Україна», що є частиною французького концерну NEXANS, був організований міжрегіональний онлайн-аукціон вакансій в Skype-режимі, під час якого шукачі роботи мали можливість отримати відповіді на запитання, що їх цікавили від роботодавця та пройти відповідні співбесіди. У 2016 році службою зайнятості було укомплектовано 448 вакансій.

Упродовж 2014-2016 років за сприяння служби зайнятості були укомплектовані 42 вакансії ТзОВ «Захід Крафт Ресурс». За працевлаштування 33 внутрішньо переміщених осіб з числа безробітних підприємство отримало компенсацію витрат на оплату їх праці (тривалістю 6 календарних місяців) за рахунок коштів Фонду.

З початку 2016 року була проведена робота з укомплектування вакансій ТОВ КФ «Ярич». Завдяки проведеним масовим заходам (ярмарки вакансій, презентації роботодавця, дні відкритих дверей на виробництві тощо), окремо організованим та проведеним консультаціям з представниками органів місцевої влади, сільських та селищних рад щодо потреби підприємства в кадрах (з використанням презентаційних матеріалів), виїзним акціям було укомплектовано 65 вакансій.

Для задоволення кадрових потреб ТзОВ «Віденська кава» поряд з іншими заходами проводяться за участю фахівців Львівського обласного центру зайнятості спеціально організовані презентації роботодавця, під час яких здійснюється попередній відбір претендентів з числа учасників заходу, котрі б максимально відповідали вимогам роботодавця та виявили бажання ознайомитися з умовами праці на підприємстві й пройти співбесіду безпосередньо з роботодавцем. На сьогодні укомплектовано 8 з 12 заявлених підприємством вакансій.

І це лише окремі приклади роботи, і, як бачите, служба зайнятості активно долучається до вирішення проблем як великих, так і малих роботодавців.

Для того щоб досягти саме таких результатів служба зайнятості оптимізує свою діяльність, наближає надання послуг безпосередньо до користувачів, запроваджує методи рекрутменту в процесі укомплектування вакансій. Передусім детально вивчаються особливості кадрових потреб роботодавців, ознайомлюємося якомога детальніше з характеристиками робочих місць та вимогами до претендентів, їх пошук здійснюємо не лише з числа безробітних, які зареєстровані в центрах зайнятості, а й за їх межами, активно використовуємо можливості співпраці з сільськими (селищними) радами, проводиться опрацювання інформацій про очікуване вивільнення працівників, розміщення оголошень в місцях скупчення громадян, на транспортних вузлах і зупинках, в ЗМІ та на Інтернет-ресурсах, забезпечується проведення профвідборів на замовлення роботодавців та попередніх співбесід з претендентами, підготовка та розсилка резюме, відео резюме шукачів роботи, організація проведення он-лайн презентацій роботодавців, підготовка, розміщення та ознайомлення їх з відео вакансіями, он-лайн-співбесід з претендентами тощо. Найближчим часом планується створення електронного кабінету роботодавця, який спростить механізм подання вакансій та формування єдиної бази даних вільних робочих місць, розроблюється краудфандингова платформа для підтримки розвитку бізнес-діяльності, удосконалюються форми професійного навчання дорослого населення тощо.

Однак, незважаючи на вище перелічене, жодні потуги роботодавців й служби зайнятості, не дадуть відчутного результату без кардинальних перетворень, передусім в частині законодавчого врегулювання мотивації шукачів роботи до активної позиції на ринку праці. Модель поведінки шукача роботи на ринку праці повинна змінитися від пошуку варіантів для отримання соціального захисту до активного пошуку й отримання можливості влаштуватись на гідну роботу з достойним рівнем оплати праці. Вкрай необхідно посилити відповідальність безробітних за зайняття ними активної позиції до вирішення питання працевлаштування. А служба зайнятості повинна запропонувати таким громадянам «не рибку, а вудку» й спрямувати до місць де цю «рибку вони зможуть зловити». З урахуванням проблем сьогодення, законодавство про зайнятість населення не повинно, й не може бути розкішним в частині витрачання коштів Фонду здебільшого на виплату допомоги з безробіття. Воно має стати стимулюючим фактором до працевлаштування та отримання заробітної платні за виконану роботу через касу роботодавця, а не до утриманства з метою отримання матеріального забезпечення та інших соціальних преференцій і благ.

Потрібно вдосконалити законодавство про зайнятість населення таким чином, щоб кошти Фонду, які сьогодні здебільшого передбачені на виплату допомоги з безробіття, можна було використовувати на активні інструменти підтримки зайнятості населення, тобто максимально спрямувати роботодавцям на стимулювання створення нових робочих місць з метою працевлаштування безробітних, компенсацію (повну, часткову, солідарну) за довіз працівників до місця виконання робіт. А це дасть змогу наповнювати бюджет у вигляді сплати податків та зборів.

Кризова ситуація у сфері зайнятості спостерігається, але вихід є – коли кожен на своєму місці зробить реформуючі кроки, й ситуація стане докорінно іншою.

Саме тому є необхідність реформування державної служби зайнятості, яка повинна стати активним посередником (рекрутером) на ринку праці з повноваженнями та функціями, спрямованими на стимулювання створення нових робочих місць. А ці реформи неможливі без внесення відповідних змін до чинного законодавства. При чому ці зміни не будуть потребувати додаткових коштів, лише в загальних обсягах кошторисних призначень потрібно змістити акценти із фінансових затрат на виплату допомоги з безробіття на активні інструменти стимулювання зайнятості з метою створення робочих місць для працевлаштування безробітних.

Відтак, в якості ключових аспектів реформування державної служби зайнятості необхідно зробити такі кроки:

• Запровадження більш жорсткого підходу до пошуку підходящої роботи для безробітних, розширення критеріїв пошуку підходящої роботи та стимулювання особистої активності кожного безробітного до працевлаштування у стислі терміни.

• Запровадження громадських робіт як обов’язкових для безробітних, які зареєстровані в службі зайнятості терміном понад три місяці, що запобігатиме втраті мотивації до працевлаштування та появи утриманських настроїв, стимулюватиме безробітних до активного пошуку роботи й легального працевлаштування.

• Зменшення тривалості виплати допомоги з безробіття та максимального її розміру (для прикладу, зменшення верхньої межі з 4-х мінімальних заробітних плат до 2-х), здійснення виплати допомоги з безробіття за страховим принципом, шляхом приведення градації тривалості виплати та розмірів допомоги з безробіття у відповідність до наявного страхового стажу безробітних та скорочення загальних термінів таких виплат.

• Запровадження часткової чи повної компенсації роботодавцям за працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості на новостворені робочі місця, з відшкодуванням фактичних витрат на заробітну плату з градацією в залежності від категорії безробітного, розміром не вище середньо обласної заробітної плати.

• Запровадження механізму стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць (переважно в сільській місцевості), шляхом дольової участі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, місцевих бюджетів, а також коштів міжнародної технічної допомоги (організацій і фондів), у повному чи частковому відшкодуванні відсотків за кредитами, які отримуються на розвиток бізнесу, що забезпечує створення робочих місць й працевлаштування на них безробітних.

• Запровадження механізму стимулювання зайнятості безробітних, котрі працевлаштовуються за направленням державної служби зайнятості на нові робочі місця в межах реалізації інвестиційних проектів шляхом компенсації транспортних витрат роботодавця на перевезення працівників до місця виконання робіт, якщо воно розташоване за межами населеного пункту місця проживання особи, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у тому числі з залученням коштів на паритетних засадах спільно з роботодавцем.

З метою посилення відповідальності безробітних та підвищення їх вмотивованості до пошуку роботи необхідно передбачити можливість прийняття рішення щодо скорочення допомоги з безробіття вперше у дворічному періоді строком на 30 календарних днів, а у кожному наступному випадку скорочення виплати допомоги по безробіттю встановлювати більшим на 30 календарних днів (але не більше 90 календарних днів). Також розширити перелік письмових індивідуальних рекомендацій, за невиконання яких застосовуються санкції, зокрема у разі:

• відмови від першої пропозиції прийнятної роботи (відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про зайнятість населення), в тому числі від першої пропозиції участі в громадських роботах або інших роботах тимчасового характеру;

• відмови від першої пропозиції проходження професійного навчання особи, котра бажає відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців;

• відмови від першої пропозиції проходження професійного навчання особи, котра працювала не за основною професією відповідно до здобутої освіти понад 6 місяців;

• відмови від першої пропозиції проходження професійного навчання особи, для котрої упродовж шести місяців відсутня робота за професією;

• відмови осіб, котрі не мають професії, або займали робочі місця, що не потребують спеціальної підготовки і перебувають на обліку як безробітні більше як 6 місяців, а також громадян, котрі бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім громадян передпенсійного віку) від участі в оплачуваних громадських роботах;

• невідвідування безробітним масових заходів, що провадяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку прийнятної роботи і працедавцям у доборі працівників (семінари із загальних питань зайнятості та з техніки ведення співбесіди, ярмарки вакансій, презентації професій та підприємств, професіографічні екскурсії, проведення профвідбору та профдіагностики).

Та водночас, необхідно на законодавчому рівні:

змінити підходи до основних засад надання різних соціальних виплат (надання субсидій), й передусім змістити акценти на реалізацію соціальних гарантій для офіційно працюючих громадян, які наповнюють бюджет держави та усі фонди, й тим самим нівелювати утриманські настрої інших непрацюючих громадян (зайнятих в тіньовій сфері), які максимально використовують матеріальні ресурси та соціальні блага в більшій мірі ніж ті громадяни, котрі наповнюють бюджет країни. Має бути реалізований обов’язок кожного громадянина, який закладений в ст. 67 Конституції України щодо сплати податків та зборів.

Роботодавці ж мали б вживати поступові кроки до підвищення рівня оплати праці, зокрема забезпечуючи виконання норми, що мінімальна заробітна плата є нижньою межею оплати праці за виконання простої некваліфікованої роботи, а із зростанням вимог до кваліфікації працівника чи складності роботи, заробітна плата повинна пропорційно зростати.

Необхідно запровадити систему ефективного навчання дорослого населення, а в основу здобуття професії/спеціальності має бути закладена дуальна освіта, яка передбачає активну участь роботодавця у підготовці персоналу.

Назріли до розв’язання проблеми середньо та довгострокового прогнозування ринку праці, запровадження жорстких механізмів легалізація тіньової зайнятості та виплати заробітної платні «в конвертах».