От уявіть: ви все своє свідоме життя прожили на своїй рідній землі. Працювали, облаштовували, впорядковували. А тут звідки не візьмись – Гради, Буки, Смерчі, шквальний вогонь, розруха – «пришел русский мир».
Так, ви його не кликали. Можливо, це робили ваші сусіди, чи родичі, а ви – ні. Але «він» прийшов до всіх…
Аби врятувати життя, ви покидаєте все: рідний край, дім, роботу, бізнес – та втікаєте.
Ні, не у «русский край», який прийшов вас «спасать», а в мирну Україну – на територію, підконтрольну легітимній українській владі.
Отаких багато «ви» , які втекли від кривавого «русского мира», прийняла дрогобицька земля. Це сотні людей: з Криму, Донецької та Луганської областей.
Їх треба поселити, допомогти з працевлаштуванням, допомогти не опустити руки, повірити в свої сили, свою країну… Над цим працюють і волонтери, і соціальні служби, і органи державної виконавчої влади на місцях. З працею старається допомогти міськрайонний центр зайнятості. Не на папері задекларувати, що мовляв щось робимо, а дійсно допомоги.
11 лютого в центрі зайнятості з ініціативи директора Богдана Волошина пройшов круглий стіл «Проблемні питання працевлаштування переселенців». Людей поінформували про зміни в чинному законодавстві, розповіли про реальний стан справ, зазначивши, що якщо на ринку праці пропозиція не задовольняє попит – є змога отримати інший фах, перекваліфікуватись, або ж розпочати власну справу – аби лиш бажання!
Відвертий діалог – так насправді можна охарактеризувати цю зустріч. Вимушені переселенці говорили про наболіле. Так, пані Віра розповіла: займались з чоловіком бізнесом в сфері сільського господарства. 50 гектарів землі, техніка, трактори… Все покинули там – бо рятувались від війни. Тут треба починати заново. Готові робити будь-яку роботу, не цураються….
Кримський татарин Амет свої запитання принципово намагався озвучувати українською. Він з Бахчисараю. 18 років пропрацював там вчителем та гідом за сумісництвом. Зараз, за сприяння центру зайнятості, проходитиме додаткові курси. Хоче, поки живе тут, докластися до розвитку туризму на Дрогобиччині. Адже ця ніша, як зазначив перший заступник голови Дрогобицької РДА Степан Рудницький – перспективна і незаповнена. «Я вірю: коли нарешті Крим буде звільнено і там замайорить синьо-жовтий стяг – наші напрацювання будуть потрібними. Моя мрія – щоб Дрогобич та Бахчисарай стали містами-партнерами, містами-побратимами. І ми це зробимо! А ще.. Знаєте, те що я побачив, що відчув тут – це є життя, це любов, це диво. Дякую що ви такі є!» - щиро додав Амет.
Жіночка з Донецька, яка сиділа поруч, лише втерла сльози, зазначивши: якби її співвітчизники, які залишились на окупованій території, знали які насправді тут люди – вони були б вражені: «Жалко, что наши в Донецке и Луганске этого не видят».
Робота триває. Дійсно триває. Не для «галочки», не на папері. Так, є прогалини в законодавстві, так, не все гладко. Так, і зраплати місцями доволі низькі. Але ж вони зараз практично у всіх такі. Але.. Ну буде все добре, обов’язково буде. Тож, якщо ви чи ваші рідні, які є переселенцями з тимчасово окупованих територій, шукаєте працю – звертайтесь у Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості. Тут вам нададуть усю необхідну інформацію, проконсультують, порядять, підкажуть, максимально постараються допомогти.
«Поділу на західняків і східняків немає. Ми одна країна, один народ. А отой штучний утвір, оте штучне нав’язування, що ми різні - це справа рук політиків, які таким чином робили вибори, ділили країну. А ми… Ми єдині, і зі всім справимося», - зазначив директор Дрогобицького МРЦЗ Богдан Волошин.
Так воно й буде, обов’язково!
Адреса Дрогобицького МРЦЗ: м.Дрогобич, вул.Пилипа Орлика 3А.
