«Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю як птахи, плавати під водою як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі як люди»

Ці слова лауреата Нобелівської премії Бернарда Шоу не втрачають, на жаль, актуальності крізь століття. І жорстокі, кровопролитні братовбивчі війни — найпереконливіше цьому свідчення.

На відзначення 70-ї річниці завершення однієї з найтрагічніших воєн в історії людства - Другої світової війни у центральній районній відбулася історична година. Тематичний реферат виголосила бібліотекар Наталія Ничик. У рефераті йшлося про переосмислення в українському суспільстві подій війни 1941-1945 років, відмову від радянських міфів та стереотипів, відновлення історичної справедливості щодо героїчної участі українського народу в боротьбі з фашизмом. Проводячи паралелі із подіями на сході України, доповідач зазначила, що війна, в яку втягнула Україну сусідня держава, відкрила очі на “братній російський народ” багатьом нашим громадянам, особливо, мешканцям східних областей.

Крізь серце кожного з присутніх пройшли слова Ліни Костенко, якими завершила свою доповідь Наталія Ничик:

“...Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем...” 

Головний спеціаліст відділу культури і туризму Надія Козар подякувала всім, хто зібрався у читальній залі центральної районної бібліотеки, та попросила вшанувати хвилиною мовчання пам'ять біля 67 млн. людських жертв Другої світової війни та героїв сьогодення, які віддали свої життя за Україну у ХХІ столітті.