28 лютого в приміщенні народного дому с. Новий Кропивник урочисто відзначили 145 -у річницю від дня народження видатної української поетеси, громадської діячки Лесі Українки. Ведучі Павлина Плоскодняк і Валентина Луців ознайомили всіх присутніх з автобіографією Лесі Українки. Їх розповідь перепліталася безсмертними віршами поетеси у виконанні Софії Карпінської, Юлії Свищ, Марії Плоскодняк, Христини Мацей, Ірини Кузьмин та Яни Хробак.
Всю свою творчість, як і все своє життя Леся Українка віддала рідній Україні, рідному народові: “Вкраїно! Красо моя, туго моя нерозрадна, де ти? Обізвися, рідна! Я чую твій голос. Пізнаю його в шепоті вітру, в пахощах чебрецю й материнки. Чуєш, нене? Це, я дочка твоя, Леся, що нареклася ім'ям твоїм священним... Я не забула тебе. І не забуду. Знаю: я мало зробила в ім'я твого майбутнього. Але ніколи задля нього не шкодувала і не шкодую сил, навіть життя.” У народі кажуть, що коли згасає зірка - покидає життя людина. Але з того часу як впала Лесина зоря, вона не згасла, бо світло її стає потужнішим і яскравішим.
“ Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень... Вічний вогонь!”
Сценарій до літературного усного журналу “Вічний живий голос” підготувала бібліотекар бібліотеки-філії Віра Плоскодняк.
Неодцвітною силою слова, жагучим променем думки, болем своїм торкнулася безсмертна Леся Українка усіх, хто прийшов у цей вечір вшанувати її пам'ять.