15 травня - Міжнародний день сім'ї. Його заснувала Генеральна Асамблея ООН ще в 1993 році. Сім’я — це основна ланка суспільства, те найважливіше, з чого починається наше життя. Завдяки сім’ї розвивається держава, міцніє добробут її народу. Адже ми добре знаємо: буде лад у родині — буде й у державі.
Родина навчає нас поважати своїх предків, любити Батьківщину, берегти і шанувати пам'ять свого народу. Власне кажучи, людина сильна тоді, коли вона не самотня, коли її є кому підтримати, коли у неї є сім’я.
У Волощанському Народному домі відбулося родинне свято “Вклонімося низько до землі”, яке організували і провели для жителів села директор народного дому – Андрій Нечипор, Вчителі Волощанського НВК І-ІІ ст. Леся Ступницька, Леся Мороз та Ольга Ступницька.
Приміщення Народного дому прикрасили кольоровими повітряними кульками, великими яскравими паперовими квітами. Сцена яскраво прибрана. У фойє влаштовані тематичні виставки та вернісаж малюнків “Якою я бачу свою родину”.
У Народному домі людно, ніде яблуку впасти, до зали зійшлися волощанські родини.
Ніжна мамина колискова, мелодійна бабусина веснянка, мудрі батькові повчання, тиха дідусева казка, дзвінкий сміх сестри та брата – усе це було на чудовому родинному святі.
Учні 9 класу Волощанського НВК І-ІІ ступенів у своїх виступах розповіли, що сім’я – найдорожчі у світі люди для кожного з нас. « Родина – бальзамові ліки від старості й самотності», - співала учениця 9 класу Олена Летнянчин.
Учні 8 класу ( Катерина Шакалець, Петро Землянський , Марія Данилків) інсценізували твір свого земляка Андрія Грущака “Мати Марія”, де розкрили силу материнської любові, підкреслили, що мама – саме та людина, яка своїм прикладом учить ніжності, вірності любові до ближнього.
Щиро, від душі було прочитано вірш “Я- україночка мала” Каміллою Мороз.
Маленька Камілла перейняла від своєї ніжної матері, Лесі Мороз, усе, навіть маленькі звички і виростає матусиним продовженням. Чудово декламувала поезію “Два сонця” Ірина Ганусяк, яка подарувала своїй любій мамі незабутні хвилини радості.
Учні 5 класу ( Назар Івасечко, Михайло Качмар, Леся Крупач ) розповідали, що татусі навчили їх долати й вирішувати кожну життєву проблему. На їхню думку, батько – найбільший захисник інтересів своєї дитини. Зворушливо прочитала поезію “Батьки чомучки” учениця 2 класу Мар’яна Гібій. Сестрички Софійка та Соломійка Лев прекрасно проспівали пісню про тата, а хлопчики 4 класу професійно танцювали танець “Джентельмени”.
Тепло свого серця подарувала своїй матусі Любов Паньків, яка проспівала для люблячої матусі пісню і вручила їй великий букет запашних квітів.
Особливо ніжно і тепло було сказано про дідусів і бабусь, адже їхні молитви оберігають онуків від життєвих негараздів. Дуже цікаво й захоплюючи це прозвучало з уст найменших учасників свята – малят дитсадочка “Сонечко”.
Учні зворушливо читали поезії, захоплювали співом, професійно танцювали, а глядачі мали велику можливість насолоджуватися побаченим дійством.
Свято закінчилося на оптимістичній ноті. Усі разом, діти і глядачі, проспівали пісню “Родина” ( муз. О.Злотника, сл.. В Крищенка).
Це свято надовго запам’яталося всім присутнім, бо воно було зіткане з добра і щирості, ніжності та зворушливості. Адже сім’я, родина — це та затишна і тиха гавань, де нас люблять, піклуються про нас , завжди підтримають і допоможуть, це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та негод, де знаходиш спокій та затишок. Саме в сім’ї і ми робимо свої перші кроки, тут навчаємося любові, добру та милосердю, шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого народу, звідси стелиться нам дорога у широкий світ.
