Під такою назвою 24 квітня в приміщенні народного дому с. Ролів відбувся вечір — реквієм, щоб пригадати сумний ювілей. 30 років дзвони Чорнобиля не змовкають, трагедія не віддаляється, вона щодень стукає у двері — вибухом захворювань, спустошеними землями, людським нещастям.
“Той вибух вбив людське життя, навік зламав людську душу. Усе навколо понівечив , про це я пам'ятати мушу”.
Ведучі Василина Кіт та Оля Добромільська запросили всіх присутніх вшанувати хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя, захищаючи нас від страшного атомного лиха, яких ми згадуємо, як героїв.
26 квітня 1986року почався відлік Чорнобильської катастрофи, вона вразила світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне покоління. Час ніби розділився на дві частини: на до та після.
Відчути і зрозуміти всю біль, яка чорною плямою стала на нашій блакитній планеті, допомогли діти - янголята: Аліна Малькович, Валентина Медвідь, та хлопчики - читці Денис Хрунь та Дем'ян Хрунь. В ролі Матері України виступила директор народного дому Оксана Лиса, яка, вся в чорному, підходить до обгорілого дерева і покладає живі квіти. “Я — Мати Україна... Я збираю докупи своїх чорнобильських діточок. Ятрить моя рана, обсипана чорнобильським пилом...Де ви, мої діти? Озвіться!” До неї підходять хлопчики і дівчатка - янголятка, які виконали танок янголят і поклали запалені свічки біля дерева.
Ведуча Василина Кіт завершила дійство такими словами: “Поки не заживе Чорнобильська рана, не відшукати нам слова, що вгамують її біль. Тож пам'ятаймо , що ми люди і маємо з відповідальністю ставитись до оточуючого світу, екологічного середовища, щоб залишити його чистим, прекрасним і живим для прийдешніх поколінь.”
Сценарій до вечора - реквієму “Чорнобиль — рана незагойна” підготувала завідуюча бібліотекою - філією Дарія Василик.
