12 липня в День Святих апостолів Петра і Павла в селі Снятинка відбулося святкування Дня села з нагоди 655-ї річниці його заснування -  «Село моє, для мене ти єдине».

Свято у Снятинці відбулося завдяки спільним зусиллям сільського голови Михайла Щудли, директора школи Миколи Турика, працівників культури, сільських депутатів та місцевої громади.

Ведучими свята були завідуюча бібліотекою с. Снятинки Л. Турик, директор народного дому В. Копач.

Святкові урочисті розпочались із благословення отця Григорія Савчина.

День села у Снятинці виявився щедрим на гостей – до гостинної Снятинки та її доброзичливих мешканців завітали на свято голова Дрогобицької райдержадміністрації Володимир Шутко, завідувач відділом культури Надія Козар та мешканці сусідніх сіл.

Із теплими словами до своїх односельців звернувся голова Снятинської сільської ради. Вітаючи односельчан зі святом, Михайло Щудла  подякував тим людям, які небайдужі до проблем громади та беруть активну участь у житті села, зокрема, тим, хто допомагав під час підготовки до святкування. Також, побажав селу розквіту, міцного здоров’я та добробуту громаді, наголосивши, що такі свята дають людям надію на краще життя і спонукають вірити в себе і у свої можливості.

Голова Дрогобицької РДА  Володимир Шутко щиро привітав громаду зі храмовим святом  та 655-ю  річницею заснування села.

Активну участь у святкуванні села взяли: церковний хор села Снятинки, учасники художньої самодіяльності народного дому, вокалісти, сільський гуморист Р. Косик. Вірші про село читали: Л.Зубрицька, Я. Канарська, З. Гарбовська, І. Климишин, Ю. Кемпа, Н. Антоник, С. Костик, А. Косик, В. Лепак, В.Копач, І. Коваленко. Пісні виконували вокалісти: А. Дідух, Ю. Федів, З. Гарбовська, О. Ільницька. З привітанням на свято завітали директор народного дому села Залужани Н. Бунь та вокальний ансамбль «Вишиванка» народного дому с. Старе Село.

На завершення ведучі подякували присутнім за увагу та щирі оплески, побажали всім мирного неба над головою, щоб всі жили в світі, де не має війни, щоб збувались мрії, з літа й до весни, щоб сміялось сонце, в кожному дворі, щоб лунала пісня з ранку до зорі.

Свято закінчувалось, та людям не хотілося розходитись по домівках, адже позитивні емоції і радість переповнювали кожного, хто завітав цієї погожої днини в село Снятинку.